А. Подолинський. Биодинаическое земледелие. встуительные лекции.

Книга перша з серії “Бібліотека журналу ORGANIC UA”. Ім’я Алекса Подолинського для десятків тисяч людей в усьому світі є своєрідним символом, яскравим прикладом практичного ведення біодинамічного сільського господарства. Адже саме ця людина, продовжуючи естафету свого діда Сергія Подолинського – видатного українського еколога, а також Рудольфа Штайнера, Ліл Коліско, Еренфріда Пфайффера, на практиці продемонстрував ефективність і всебічну корисність біодинаміки.

У цій книзі зібрані найбільш популярні лекції автора, адаптовані для цього видання. Раніше вони багато разів перевидавалися на 8 мовах, користуючись незмінною увагою читачів. Крім того, до збірки увійшов і вперше у світі публікується відкритий лист Алекса Подолинського (від 5 січня 2009р.) до Demeter International.

С.А. Подолинський. Вибрані Твори

У цій збірці творів вміщено основні праці відомого українського еколога та економіста Сергія Андрійовича Подолинського. Зокрема у роботах “Праця людини і її відношення до розподілу енергії” та “Людська праця та єдність сили” вінодним з перших в науковому світі порушив питання про енергетику життя, екологію, автотрофність людства тощо, які сьогодні є надзвичайно актуальними.

Збірник рекомендується студентам, аспірантам, науковцям та вченим, викладачам вищих та середніх навчальних закладів, а також всім, хто цікавиться історією та шляхом розвитку органічного руху.

Алекс Подолінський. Біодинаміка – шлях до ефективного землеробства

Перша книга з серії “Класика біодинаміки”. Алекс Подолінський (онук відомого українського вченого С.А. Подолинського)- один з найбільш знаних у світі теоретик та практик біодинаміки.

В книзі в легкій та доступній формі подано основні принципи біодинаміки. Вона рекомендується садівникам та городникам, дачникам та фермерам, студентам та вченим, всім тим, хто бажає розширити свої знання про взаємовідносини людини та Землі.

Алекс Подолінський. Біодинаміка – землеробство майбутнього

Друга книга з серії “Класика біодинаміки” торкається проблеми збереження навколишнього середовища, зменшення забруднення Землі пестицидами та іншими отрутохімікатами, забезпечення себе та своїх рідних і близьких якісним харчуванням.

В даній книзі автор на конкретних прикладах роз’яснює дію біодинамічних препаратів,показуючи ефективність їх впливу на грунти та розвиток здорових рослин.

Алекс Подолінський. Жива культура землеробства. Живе знання

Третя та четверта книги з серії “Класика біодинаміки”. Вданій книзі розкриваються основніпринципи біодинаміки, а також практичні аспекти приготування біодинаміки препаратів, особливості їх застосування, зокрема, важливість правильного розмішування та внесення бактеріальних препаратів для забезпечення ефективності їх дії.

Після революції на Кубі далеко не всі сільськогосподарські підприємства було націоналізовано. Власником найбільшої тютюнової плантації, де вирощують біля третини високоякісного тютюну на Кубі, залишається Алехандро Робайно. Його підприємство розташоване у центрі кубинського тютюнництва, в провінція Пінар дель Ріо, на плантаціях Эль-Корохо і Кучийас-де-Барбако.

Дідусь Алехандро розпочав родинну тютюнову справу у 1845 році. Його онук, який розміняв вже дев’ятий десяток, не порушуючи сімейних традицій, продовжує вирощувати органічний тютюн, застосовуючи лише натуральні технології. Нажаль, багато державних підприємств на Кубі застосовують хімічні добрива, що негативно впливає на якість тютюну. Сьогодні, весь врожай підприемства Робайни викуповує фабрика Н.Upmann для відомих сигар Vegas Robaina. Але до того, як попасти на фабрику, тютюн проходить довгий шлях.

Насіння тютюну
Робайна, як інші тютюнові ферми на Кубі, використовує виключно насіння з запасів держави та під її контролем. Заборона на використання неавторизованого насіння навіть в приватних господарствах пов’язана з історією втрати багатьох сортів у зв’язку з їх мутацією. Дві селекційно-дослідні станції, що вирощують насіння для всіх тютюнових господарств на Кубі, розташовані в Пинар дель Ріо та в Сан Антоніо де лос Баньос. З насіння, яке використовує Робайна, можливо отримати високоякісний тютюн тільки на відповідному ґрунті. Багато спроб отримати аналогічний за якістю тютюн на інших землях закінчувались поразками.

Розсадники тютюну
Розсаду на плантаціях Робайни вирощують у спеціальних розсадниках з покриттям із соломи.
Альтернативним методом є так званий «плавучий розсадник». В піддоні з водою розташовують горшки з отворами у днищі. В горшки, заповнені землею, спеціальними пістолетами висаджують насіння. На цьому етапі в піддони з водою додають органічні добрива (розчин з рибних залишків та водоростей).
За 45 днів саджанці в розсадниках досягають від 13 до 15 см, та готові для висадки.

З шкідником розсади, вірусом тютюнової мозаїки, спеціалісти Робайни борються стерилізуючи ґрунт та виконуючи загальні санітарні процедури (виведення рослинних залишків та знищення бур’янів (родини пасленових), миття рук, обмежене споживання тютюнових виробів підчас роботи з саджанками).
Новий підхід в боротьбі з тютюновою мозаїку винайшли фермери з Індії. Вони використовували для обприскування знежирене молоко (5 л на 100 л води, біля одного місяця в сезон).

Для боротьби із синьою тютюновою плісенню, використовують такі традиційні методи:
- щорічна зміна місця розсадника;
- вибір сонячного місця с достатньою вентиляцією повітря та водозливом;
- уникнення щільності висадки;
- стерилізація ґрунту;
- розпилювання купаросних розчинів.

Бхоли (Epitrix SPP) також, завдають серйозної шкоди розсаді тютюну. Появі блох запобігають стерилізацією, спаленням або очисткою рослинності навколо розсадника. Крім того, використовують щільний матеріал для обгортання розсадників, утворюючи фізичний бар’єр.

Підготовка ґрунту
Для удобрення ґрунту деякі органічні господарства застосовують коров’ячий навіз зі звичайними червами, які знищують токсичні речовини.

На фермі Робайна використовують навіз кінський та буйволиний. Вони надають тютюну шкіряного запаху. А ось свинячий та баранячий зовсім не підходять – надаючи різкий кислий присмак, вони роблять тютюн не придатний для виробництва сигар. Для удобрення також готують власний компост із залишків тютюнових кущів, коренів та тютюнового сміття з сушильних домів. Добрива розкидають по полям разом з піском.
Кожні 4-5 років поля відпочивають та збагачуються мінералами через висадження бананів.

Мінеральні складові ґрунту – це головний фактор формування необхідної якості тютюну. Так, рівень фосфату та хлору в тютюні змінює характер горіння листа. Високий вміст калію є бажаним, бо він позбавляє листя бактеріальної та кутової плямистості.

Підготовчі механічні роботи на плантаціях Робайни починаються в першій половині серпня, після повного місяця. Ще батько Алехандо Робайна зробив цю традицію технологічним етапом, який зменшує кількість хвороб рослин.

Поля орють декілька разів збільшуючи глибину занурення плугів. Між кожним наступним оранням, ґрунт вручну обробляють граблями. Ці два процеси повторюються, доки не буде досягнута необхідна рихлість. Для запобігання ущільнення ґрунту, орють лише на волах дерев’яною сохою.

Висадження розсади тютюну
Висадку на полях Робайни роблять раніше ніж в інших господарств провінції Пінар дель Ріо, між 25 жовтням та 15 листопадам, а збирають врожай вже в січні.

При висадці важливим є відстань між саджанцями. Не можна допускати занадто високої або низької щільності (рослини заважатимуть одна одній, або листя виростатиме надто великими, втрачаючи силу і смак). Робайна дотримується відстані 40-45 см між рослинами тютюну (при загальній нормі 30 см) та 90 см між рядками.

Працівникам ферми суворо заборонено носити шляпи, щоб не завдавати механічної шкоди листям.
Розташування рядків з півночі на південь допомагає рівномірно розподілити сонце. З бур’яном борються сапами, працюючи або рано з ранку (з п’ятої до десятої години), або у другій половині дня (після четвертої).
Між 18-м та 20-м днями після пересадки рослини пригортають, що стимулює напрямок росту коріння з горизонтального на вертикальний.

Для того, щоб покривне тютюнове листя було ніжним та еластичним, над плантацією конструюють намет (tapado), велике покривало із тканини по типу марлі, хлопку або поліестеру. Раніше, застосовували листя пальми, скріплені проволокою.

По мірі зростання тютюну, намет піднімають вище и вище. Таке покривало, допомагає зменшити на 30-35 % інтенсивність сонячних променів, захистити від вітру, збільшити на 2 % вологість в середні намету та розсіяти опади.

Дев’ятий ярус листя у покривного тютюну – це сигнал для видалення бруньок, що сприяє концентрації всіє сили в листях.

Врожай
Коли рослини досягли достатніх розмірів та якості, починається поетапний збір врожаю. Першими збирають листя – маньяніто, через декілька днів – наступний ярус, уно, медіо і так до останнього верхнього, корони. Кращий час для збору вважаться на світанку, приблизно в пів на сьому або вже після четвертої вечора, коли листя починає дихати.

С одного куща зазвичай знімають близько 16 штук. Для покриву сигар підходять середні листя, їх сортую на 45 категорій. Верхні та нижні листя використовують для начинення і обв’язки сигар.

Тільки найякісніший тютюн використовують для покрову кращих кубинських сигар. Для покрову сигар (верхній шар) використовують лише тютюнове листя з особливими властивостями: ніжністю, еластичністю та ароматом. З 16-ти гектарів плантацій Робайни збирають кількість тютюнового листя для покрову 6-8 мільйонів найкращих кубинських сигар.

Перед відправкою на фабрику
Зібране листя має вологість 85 %, тоді як вологість товарного тютюну має бути приблизно 25%. Тому листя піддають сушінню протягом 3-8 тижнів в спеціальних сушильних сараях з жерді та пальмового листя. В процесі сушіння хлорофіл перетворюється в каротин, і листя змінює свій колір з зеленого на коричневий.
Після цього листя відправляють на ферментацію (бродіння), укладаючи його до купи і накривають джгутовою дерюгою. В купі температура зростає за рахунок вологості листя та тиску листя один на одне. Для контролю за температурою в купі слідкують за допомогою термометра-щупа. З певною періодичністю купи розбирають та перекладуть, так щоб листя з нижнього ярусу поступово опинилось на верхньому. Коли кислотність, вміст смол та нікотину зменшують до необхідного рівня, бродіння зупиняють. Листя охолоджують, сортують та підготовлюють до відправлення на фабрику.

Понад півтора століття на плантаціях Робайни, дотримуючись традицій органічного виробництва, вирощують найкращий тютюн у світі; тютюн, що повторює свій шлях із року в рік: від старанно висадженого насіння до справжньої кубинської сигари найвищої якості, яку так цінують любителі сигар в усьому світі.

Не потрібно бути ані хіміком, ані біологом, щоб усвідомити той факт, що будь-які неприродні втручання у процеси зростання продовольчих рослин або тварин не можуть не позначитись на природних продовольчих властивостях овочів, фруктів або м’яса.

Натуральні продукти для здорового життя – це окрема категорія продуктів харчування, яка тільки почала набувати попиту в Україні; така категорія натуральних продуктів  відома в Америці як “органік” (органічні), або “біо” (біологічні) — в Європі.

Bio та Organic – це вибір дедалі зростаючої частини досвідченого населення світу. Не зважаючи на подекуди більш високі ціни на здорові продукти харчування, їхня популярність зростає, що, нарешті, зробить і виробництво органічних та біо продуктів більш масовим, а значить – і більш доступним!

Коли мова заходить про здорове харчування і натуральні продукти, особливу увагу споживачі мають приділяти м’ясним продуктам, а особливо курячому м’ясу, яке зазвичай вважається споживачами дієтетичним. Мало хто із батьків усвідомлює, що курячий бульйон, зварений із курки, що її купили в одному із супермаркетів, ніяк не можна назвати дієтичним! На жаль, масове виробництво курячого м’яса за умов застосування гормонів та антибіотиків поставило під загрозу здоров’я дорослих і дітей.

Єдиний шлях до здорового життя — це усвідомлений  вибір насправді натуральних продуктів харчування – біо або органічних продуктів. Більшість з них, на превеликий жаль, ви досі не зможете знайти у найближчому супермаркеті. Для того, щоб ця ситуація змінилась, потрібно вголос заявляти про свій попит на здорові натуральні продукти — не вагайтесь повідомляти адміністраторів та директорів супермаркетів, в яких ви скуповуєтесь про необхідність представлення чистих продуктів на полицях вашого магазину.

Якщо ви не маєте можливості вирощувати здорові натуральні продукти власноруч, але бажаєте їх споживати щодня, то найпростішим шляхом до формування стабільного постачання натуральних продуктів є групування з вашими однодумцями-сусідами у “органічні спільноти” та поширення правди про натуральні продукти та здорове життя серед ваших рідних і друзів. Загальний масовий попит в умовах ринкової економіки, завжди зможе створити пропозицію саме тих натуральних продуктів, які б ви бажали купувати для своєї родини.

І, головне, не вірте сурогатній рекламі натуральних продуктів, за якою ховаються хімічні овочі та фрукти або вигодуване гормонами та антибіотиками куряче, і не тільки, м’ясо.

Органічні продукти в Україні

На ці, та багато інших питань з практики ведення органічного сільського господарства ми готові відповісти Вам. Читати далі про наші послуги >>>

Використання органічних технологій в землеробсті ведуть до підвищення природної біологічної активності у ґрунті та відновлення балансу натуральних поживних речовин. За умов ведення органічного господарства підсилюються відновлювальні властивості, нормалізується робота живих організмів, відбувається відновлення гумусу, і як результат – збільшення урожайності сільськогосподарських культур та підвищення якості зерна.

Основні методи досягнення високої якості органічних зернових в умовах ведення сільського господарства в Україні:

• Біологічний ( удобрення, ЗЗР)

• Механічний

До біологічного методу входить : накопичення гумусу, система удобрення – шляхом застосування органічних добрив, система боротьби з бур’янами, шкідниками та хворобами

Гумус має важливе значення для родючості ґрунту. Він є резервом поживних речовин, які звільняються в процесі мінералізації. Надзвичайно цінна властивість гумусу затримувати вологу в орному шарі ґрунту, що має особливе значення в зоні недостатнього зволоження. Безперервне надходження органічних решток та їх мікробіологічна трансформація – необхідні умови гумусоутворення.

У виробництві часто недооцінюється роль ґрунтової мікрофлори, діяльністю якої здебільшого і визначається винятково багатогранна роль гумусу в родючості ґрунту.

Великий вплив на баланс гумусу в зрошуваних ґрунтах мають такі антропогенні фактори, як дотримання оптимальних поливних режимів, внесення органічних добрив, посів бобових культур.

Найбільш широко і продуктивно органічні технології застосовуються у комплексі з правильно вивіреними механічними методами обробітку ґрунту. Що у комплексі з органічними добривами та науково обґрунтованими сівозмінами призводить до отримання не тільки високих, але і якісних врожаїв зернових культур.

Якість зерна зернових культур залежить безпосередньо від механічного обробітку ґрунту, системи удобрення та захисту від шкідників та хвороб.

Ґрунти України відрізняються високим рівнем родючості та містять в собі азот, фосфор, калій та ряд інших мікроелементів, які суттєво впливають на якість зерна.

Внесення пожнивних решток та використання зелених добрив (сидератів) частково забезпечують нестачу поживних речовин у ґрунті.

Сидерати – переважно бобові рослини ( люпин, серадела, озима вика) та сумішки озимих зі злаковими культурами. Однак, азот накопичується лише при вирощувані бобів. При хорошому врожаї сидератів в ґрунт вноситься 3,5-4,5 кг вологої органічної маси на квадратний метр. Так зелена маса люпину містить в середньому 0,45% азоту, 0,10% фосфору, 0,17% калію та 0,47 % кальцію .

Від глибини заробки зеленої маси залежить швидкість її розкладення. Крім того, важливу роль відіграє азотфіксація – накопичення азоту за допомогою бульбочкових бактерій, які розвиваються лише у бобових .

Сидерати у процесі розкладання у ґрунті перетворюють важкодоступний калій у доступну форму. Бобові культури у процесі вегетації завдяки кореневій системі підтягують калій з низ лежачих горизонтів ґрунту до орного шару. Калій, подібно до інших біофільних елементів, іммобілізується в живі структури (наприклад тіла ґрунтових організмів, біомасу рослин) саме вони забезпечують постійний процес накопичення легкодоступних поживних речовин. Сприяння накопиченню кальцію у ґрунті впливає на збільшення клітковини у озимої пшениці та білку у інших зернових.

Якщо запаси азоту на землі практично безмежні, то рудні середовища фосфору надто помірні. Коефіцієнт використання фосфору сільськогосподарськими рослинами не перевищує 25%, переважна кількість його фіксується ґрунтом, перетворюючись у важкодоступні для рослин форми.

Фосфор – один з основних елементів, необхідних для росту і розвитку рослин. Він бере участь в обміні білків, жирів, вуглеводів та інших і тому є необхідним компонентом кожної живої клітини.

До ґрунту сполуки фосфору надходять разом із рослинними та тваринними рештками (а також мінеральними добривами в неорганічному виробництві). У рослин цей елемент перебуває у формі органічних сполук (фітин, фосфоліпіди, нуклеїнових кислот).

При розкладанні мікроорганізмами органічних речовин, проходить фіксація певної кількості фосфору, що міститься в цих речовинах. Багато мікроорганізмів можуть перетворювати нерозчинні сполуки фосфорної кислоти у розчинний стан. До них належать бактерії, гриби та інші групи мікроорганізмів.

Впровадження науково-обґрунтованої структури посівних площ і сівозмін, застосування усіх ресурсів органічних добрив, таких як гній, нетоварна частка врожаю (солома зернових і зернобобових, подрібнені стебла соняшнику, кукурудзи, сорго), впливають на родючість ґрунту та забезпечують отримання врожаю в умовах органічного землеробства на рівні від 2,5 тон/га. Тому, при збиранні зернових культур, солому необхідно залишати на полі для її утилізації як органічного добрива.

Мал. 1. Залишок соломи на полі при збиранні зернових

Крім того, необхідно застосовувати всі методи боротьби з засміченням полів від бур’янів, які негативно впливають на якість зернових та на їх урожайність.

Покривні культури вирощують в періоди, коли на полі відсутні основні культури з метою пригнічення пророщування та росту бур’янів шляхом конкуренції за ресурси. Використання живого мульчування (посів конюшини білої повзучої) призводить до заглушування більшості видів бур’янів та нормального росту і розвитку культурних рослин.

Бур’яни завдають суттєвої шкоди, сприяють поширенню хвороб і шкідників , погіршують якість продукції і ускладнюють роботу машин і знарядь. Запобіжні заходи боротьби з бур’янами можна поділити на три групи:

• Запобігання занесення на поля і поширенню насінних і вегетативних органів бур’янів: очищення насіннєвого матеріалу, правильна підготовка, зберігання і використання органічних добрив.

• Створення оптимальних умов для росту і розвитку культурних рослин, а також для збирання їх урожаю, дотримання сівозмін, раціональний обробіток ґрунту, доцільні поливні норми, дотримання рекомендованих норм висіву насіння, строків і способів посіву та збирання урожаю.

• Дотримання зовнішнього і внутрішнього карантину.

Спосіб обробітку ґрунту є основою, на якій створюється відповідний засіб для його механізації.

Найбільш поширені способи обробітку ґрунту в Україні полицевий з обертанням скиби і безполицевий.

Основні переваги оранки є очищення поверхні поля від післяжнивних решток, заробка в ґрунт гною та бур’янів, значне зменшення щільності орного шару та збільшення його порізненості.

Недоліками оранки є зниження ерозійної стійкості поля, утворення ущільненої підошви, значні витрати продуктивної вологи в теплий період року.

Мінімалізація механічної обробки ґрунту, відома як технологія no-till, широко використовується в умовах органічного землеробства, але позитивний результат може дати лише за умови повного відновлення природного балансу ґрунту.

Способи обробітку ґрунту позначаються на чисельності агрономічно цінної мікрофлори. Так, амоніфікаторів, які є однією з фізіологічних груп мікроорганізмів, що мінералізують органічну речовину ґрунту. Як показали досліди, найбільше мікрофлори розвинуто в орному шарі 0-10 см при плоскорізному обробітку ґрунту.

Крім того, механічний обробіток ґрунту є одним з важливих засобів боротьби з бур’янами та шкідниками в умовах органічного землеробства.

В Україні здійснюється два види переходу на органічне землеробство:

1. Свідомий – вирощування якісної, екологічно-чистої продукції з дотриманням принципів та методів органічного землеробства.

2. Вимушений – стихійний перехід на біологічне землеробство з недотриманням основних його принципів. За таких умов виснажується ґрунт погіршуються фізико-хімічні властивості, зменшується продуктивність агро екосистеми і погіршується якість продукції.

Геннадій Тищенко
Експерт з органічного землеробства, агроном

Принципи органічного землеробства:
- планування та організація біологічних процесів, які базуються на екосистемах з використанням іх внутрішніх природних ресурсів
- використання живих організмів і механічних методів виробництва
- виключення використання ГМО та іонізуючоі радіаціі
- не використання хімічно синтезованих речовин та мінеральних добрив
- підвищення біологічної активності ґрунтів
- підтримка здоров’я рослин, вибором відповідних видів і різновидів, стійких до шкідників і хвороб, відповідними сівозмінами, механічними і фізичними методами
- виключення речовин і технологій, які могли б вводити в оману щодо справжньоі природи продукту

Дбайливе ставлення до навколишньго середовища та професійне застосування агротехнічних методів вирощування сільськогосподарських культур призводить до високих кількісних і якісних показників продукції.

Президент Рузвельт говорив: «Природа дає нам повторне попередження наслідком пильових бур, повені і засух, щоб ми діяли, поки ще є час, якщо ми хочемо для себе і нащадків зберегти натуральне джерело нормального життя. Досвід показав, що розумне використання природних багатств повинно стати практикою, розрахованою на далеку перспективу. Повені, засухи, пилові бурі – це, по суті, маніфестація відказу природи подальше терпіти зловживання в ході розробки її областей.»

Що має засвоїти кожний органічний землероб в першу чергу – це як працювати за одно з природою, а не проти неї.

Перший етап практичного біодинамічного землеробства – це оздоровлення землі: формування структури ґрунту, відновлення натурального біологічного балансу ґрунту  з метою накопичення ним природного рівня гумусу та мікроелиментів, необхідних для вирощування будь-яких сільськогосподарських культур.  Саме на відновленній, живій землі можуть рости насправді натуральні і здорові овочі, фрукти та зернові.

Другий етап практичної біодинаміки – це підтримка формування рослин в різні періоди вегетації із метою накопичення рослиною сонячної енергії та максимального із природно можливого вмісту поживних речовин та вітамінів та формування багатих смакових властивостей та живого кольору. Біодинамічним овочам та фруктам також властивий більш тривалий термін зберігання.

Біодинамічні препарати, які використовуються у біодинамічному сільському господарстві базуються виключно на природних складових, в той час, як “фабричне господарство” повністю залежить від хімічних та синтезованих поживних речовинах, засобах догляду за рослинами, тощо. Фабричне сільське господарство підтримує життя рослин фактично невластивими природі штучними засобами.

Здорове природнє середовище для сільскогосподарських рослин, яке формується за допомогою біодинамічних технологій, забеспечуює фомування здорових рослин, які віддають свої найкращі властивості та чудовий смак своїм споживачам.

Здорова земля, так само, як сонце, повітря і вода, – це одна із базових складових здоров’я людини. Шлях до здоров’я нації лежить через оздоровлення землі, на якій вирощуються здорові продукти харчування.

Той фермер, який знекровлює землю і залишає її своїм дітям зовсім нікчемною, є жалюгідною істотою. Добрим фермером є той, хто перетворив свою землю в джерело свого добробуту і забезпечення освіти своїх дітей, хто залишає землю їм у спадок у кращому стані, ніж сам її отримав. Те ж саме, на мій погляд, повинно відноситися і до держави.
Теодор Рузвельт, президент США 1901-1910

Ідею необхідності покращення родючості сільськогосподарських земель через “розумне фермерство” поділяли і поділяють велика кількість як фахівців сільського господарства так і світових лідерів. Яскравий приклад для своєї нації зробила нещодавно родина нового американського президента, Обами, посадивши грядки органічної городини прямо поруч із своєю резиденцією, Білим Домом, чим викликала невдоволення світового лобі агрохімічних компаній.

Фермери в усьому світі дедалі переходять на раціональні технології органічного землеробства, які базуються виключно на натуральних, природних засобах підтримки родючості землі. Така тенденція тільки розпочинається в Україні, але масштабніший перехід українського сільського господарства буде успішним лише за умов підтримки органічних агротехнологій на державному рівні. Адже родюча земля – це запорука збагачення української нації.

Застосування біодинамічних технологій, які збагачують землю, покращуючи її родючість,  на загально національному рівні зможе забезпечити відновлення Україною всевсітньо відомого статусу “Житниці Європи”, зробивши це з найбільшою економічною  раціональністю та виключно екологічно беспечними засобами.